Новини|

Згідно рішення  9-ї сесії 5-го скликання від 29.09.2011 року №127, яке набирає чинності з 01.07.2012 року селищна Рада оприлюднює положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки

ПОЛОЖЕННЯ
про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

1. Загальні положення

1.1. Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (надалі – Положення) розроблене на основі Податкового кодексу України та відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“.

1.2. Це Положення визначає ставки, порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території смт. Брюховичі.

1.3. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, який сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і який зараховується до селищного бюджету смт. Брюховичі відповідно до Бюджетного кодексу України.

1.4. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

1.5. Норми цього Положення є обов’язковими для дотримання фізичними та юридичними особами – власниками об’єктів житлової нерухомості, а також органами державної податкової служби у м. Львові.

2. Платники податку

2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти України, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.

2.2. Визначення платників податку у разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

2.2.1. Якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2.2.2. Якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна особа-власник, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

2.2.3. Якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

3. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.

3.2.Не є об’єктом оподаткування:

3.2.1. Об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або  територіальних громад (їх спільній власності).

3.2.2. Будівлі дитячих будинків сімейного типу.

3.2.3. Садовий або дачний будинок (але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку).

3.2.4. Об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей (але не більше одного такого об’єкта на сім’ю).

3.2.5. Гуртожитки.

4. База оподаткування

4.1. Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.

4.2. Базу оподаткування об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислює орган державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

4.3. Базу оподаткування об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності юридичних осіб, обчислюють такі особи самостійно, виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування, на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

4.4. У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів.

5. Пільги із сплати податку

5.1. База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

5.1.1.Для квартири на 120 кв. м.

5.1.2.Для житлового будинку на 250 кв. м.

5.2. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якому фізична особа платник податку зареєстрована у встановленому законодавством України порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває у його власності.

6. Ставка податку

6.1. Ставки податку встановлюються у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України на 1 січня звітного (податкового) року (надалі – мінімальна заробітна плата) за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості:

6.1.1. Для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. м, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. м – 1 відсоток мінімальної заробітної плати.

6.1.2. Для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. м, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. м – 2,7 відсотка мінімальної заробітної плати.

7. Порядок обчислення суми податку

7.1. Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводить орган державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості.

7.2. Податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилають органи державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.

7.3. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачує фізична особа-платник починаючи з місяця, у якому виникло право власності на такий об’єкт. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об’єкт.

7.4. Платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об’єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.

7.5. Орган державної податкової служби проводить перерахунок суми податку і надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику відповідно до пункту 7.4 цього Положення.

7.6. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані до 15 квітня року, у якому набрало чинності це Положення, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний термін після закінчення податкового (звітного) кварталу, подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7.7. Платники податку юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

7.8. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

7.9. У разі набуття права власності на об’єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

7.10. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, у якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, у якому виникло право власності.

7.11. Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

8. Терміни сплати податку

8.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачують:

8.1.1. Фізичні особи протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

8.1.2. Юридичні особи авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються у річній податковій декларації.

9. Відповідальність за порушення податкового законодавства та контроль податкових органів

9.1. Контроль за дотриманням вимог податкового законодавства України у частині справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюють органи державної податкової служби.

9.2. За порушення податкового та іншого законодавства України, за неподання, порушення порядку заповнення та термінів подання податкової декларації органам державної податкової служби, за недостовірність наданої інформації платники податку несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Коментарі

Close Search Window

Ваше повідомлення надіслано

Очікуйте на відповідь